Iсторичне серце Києва потребує негайної реставрацiї. На даний момент для збереження самобутностi Андрiївського узвозу постало питання розробки сучасної комплексної стратегiї розвитку цiєї вулицi. Капiтального ремонту на Андрiївському не було жодного разу, тож нинi стан однiєї з найстарiших вулиць Києва є аварiйним. Косметичну реставрацiю узвiз пережив у вiсiмдесятi роки минулого сторiччя, але вона мало допомогла.

У слуханнях взяли участь голова Подiльської районної в м. Києвi державної адмiнiстрацiї Євген Романенко, заступник голови КМДА Iван Салiй, заслужений архiтектор України Юрiй Лосицький, громадськiсть та мешканцi Андрiївського узвозу.

Голова Подiльського районної ради Євген Романенко заявив, що в найближчi днi має намiр оголосити конкурс на проект реставрацiї Андрiївського узвозу, що передбачає вiдтворення та вiдновлення узвозу, замiну iнженерних комунiкацiй, яка не проводилася понад сто рокiв. Вiн сказав, що саме заступник Голови КМДА Iван Салiй подав йому i меровi Києва iдею про розробку плану реконструкцiї Андрiївського узвозу. Пан Романенко переконаний, що повиннi бути проведенi роботи по замiнi всiх iнженерних мереж, реставрацiї фасадiв, тобто вiдновлення будiвель в їх первiсному виглядi. «Зараз держава має той ресурс, який можна залучити, щоб зробити з Андрiївського узвозу саме iсторичну i туристичну перлину Києва. Це буде реставрацiя. Ми дiстали згоду жителiв Андрiївського узвозу на оголошення конкурсу на проект реконструкцiї. Ми хочемо залучити кращих фахiвцiв, найбiльш впливових архiтекторiв, що запропонують нам свої проекти. Це буде вiдновлення iсторичної частини мiста», — сказав Євген Романенко. Вiн додав, що фiнансуватися майбутнiй проект буде з бюджету мiста та району. Однак, не виключено залучення коштiв iнвесторiв: «Якщо дiйсно в проектi будуть вигiднi пропозицiї вiд iнвесторiв, ми можемо погодитися вiддати деяку власнiсть району, але за це будемо вимагати вiдновити частину мереж, оновити фасади, зробити брукiвку». Точного часу початку реставрацiйних робiт Євген Романенко назвати не змiг. «Це проект, що за один день не створюється. Потрiбний серйозний пiдхiд. Я думаю, два-три мiсяцi ми будемо чекати тiльки на проект. Це повинно бути дiйсно стратегiчно правильне рiшення, що б потiм нас не обвинуватили у тому, що ми перетворили Андрiївський узвiз на ринок», — зауважив Євген Романенко. Вiн пообiцяв, що на час робiт всi художники, що зараз працюють на Андрiївському узвозi, будуть мати можливiсть продовжувати свою дiяльнiсть у передбаченому для цього мiсцi до завершення реставрацiйних робiт.

На громадських слуханнях також був присутнiй Iван Салiй, заступник голови КМДА. Вiн заявив, що недавно одержав згоду Київського мiського голови Леонiда Черновецького на розробку концепцiї реставрацiї. «Згода мiського голови є, чого не вистачає? Структури й одержимих людей, здатних це зробити», — зазначив Iван Салiй.

Iван Салiй порiвняв Андрiївський узвiз з вiдомим мiсцем в Парижi: «Можу засвiдчити, що нi в яке порiвняння паризький Монмартр — я дуже добре вiдношусь до французiв — не йде... За iсторiєю, за потенцiалом впливу, за можливiстю розбудувати нашi лiтописнi гори рiвних немає не те що в Українi, а й в iнших країнах. »

Юрiй Лосицький, заслужений архiтектор України зазначив: «Були пофарбованi трiшечки фасади будинкiв i встановленi лiхтарi. Все це за останнi 25 рокiв, якi пройшли з того часу, прийшло в повну непридатнiсть, тому що капiтальної реконструкцiї не було. »

Пiд час наступної реконструкцiї на Андрiївському узвозi необхiдно перекласти всi пiдземнi комунiкацiї i, можливо, збудувати новий каналiзацiйний колектор. Бюджетних коштiв на проведення такого великого обсягу робiт не вистачить, тому столичнi чиновники мають намiр залучати грошi iнвесторiв та меценатiв, якi потiм зможуть отримати свiй зиск.

Безперечно, Андрiївський узвiз, один з проявiв культурно-мистецьких традицiй Подолу. Його не випадково називають «Київським Монмартром». Мальовничий i романтичний, вiн є окрасою Києва i улюбленим мiсцем для вiдпочинку киян та гостей мiста. Ця старовинна вуличка вiд початку свого iснування органiчно поєднувала комерцiю та мистецтво. На узвозi знаходяться десятки рiзноманiтних крамниць та майстерень. Саме тому необхiдно зберегти цей неповторний дух iсторичної вулицi. Андрiївський узвiз зрештою набув легендарної слави «найбiльш київської з усiх київських вулиць». Саме тому представники Асоцiацiї дiячiв сучасного мистецтва України, митцi та художники прагнуть зберегти унiкальну мистецьку ауру на Андрiївському узвозi.

На громадських слуханнях, органiзованих Подiльською райдержадмiнiстрацiєю, з цього питання — аншлаг. Пiсля ще кiлькох слухань планують оголосити конкурс на проект реставрацiї. Мешканцi Подолу з пересторогою ставляться до планiв влади. Багато хто не виключає, що пiсля проведення робiт по вiдновленню фасадiв будiвель узвозу в iсторичнiй частинi мiста можуть з’явитися фешенебельнi будинки. Ще категоричнiшi торгiвцi сувенiрами на Андрiївському. Вони побоюються, що пiсля реставрацiї Андрiївського узвозу вони втратять свої робочi мiсця.

Присутнi констатували, що через погану роботу зливостокiв вимивається брущатка, а кiлька будинкiв похилилися на тридцять сантиметрiв.

Чиновники ж обiцяють повернути пiдприємцiв на свої робочi мiсця Та не будувати висотних будiвель. А от ущiльнення забудови на Андрiївському узвозi — цiлком реальне. Питання вiдновлення Андрiївського узвозу опрацьовувалося також iз Державною службою охорони культурної спадщини Мiнiстерства культури i туризму України, Головним управлiнням охорони культурної спадщини Київської мiської державної адмiнiстрацiї в результатi чого одержано позитивний висновок вiд цих установ щодо розробки програмної регенерацiї забудови Андрiївського узвозу та виконання комплексу вiдповiдних робiт. 

Комментировать